8 травня 1945 р.

29 березня 1945 року перші частини Червоної армії вступили на австрійську територію у Бургендланді. В останні місяці війни нацистська пропаганда поширювала чутки про неприступну „альпійську фортецю“, щоб обдурити союзників і змусити населення вірити в „остаточну перемогу“ та „чудо-зброю“. У Форарльберзі, Тіроле, Зальцбурзі, Штирії та Каринтії не було жодних спеціальних укріплень. Як і скрізь, у Каринтії останніми днями було мобілізовано так званий „фольксштурм“. У цей час табір військовополонених у Шпіталі/Драу служив насамперед табірним госпіталем для поранених військовополонених, які постраждали внаслідок нещасних випадків на виробництві, а також хворих військовополонених та ворожих цивільних. Тут були ув’язнені з багатьох країн, у тому числі новозеландський лікар Едвард Левінгс, на плечі якого лягло завдання лікувати своїх товаришів по нещастю більш-менш адекватними засобами. Він записав у своєму щоденнику 1 травня 1945 року: „З усіх наших вартових зняли кулемети, щоб озброїти місцевий фолькстурм. Росіяни співають свої пісні вдень і вночі вже 3 дні. Зазвичай вони найтихіші з усіх пацієнтів“. Через тиждень до Шпітталь/Драу прийшли частини британської 8-ї армії, які назавжди звільнили полонених, і табір військовополонених став частиною історії.